Що потрібно знати батькам про формування мовлення у дітей
Мовлення є засобом і формою спілкування, а також знаряддям мислення і засобом організації та регулювання психічних процесів людини.
Л.Виготський писав, що мовлення стає універсальним засобом впливу на світ. А сучасна психологія розглядає мовлення як засіб спілкування, тобто як складну та специфічно організовану форму свідомої діяльності, у якій беруть участь два суб’єкти – той, хто формує висловлювання, і той, хто його сприймає
Дитина засвоює усне мовлення лише шляхом наслідування. Від батьків вимагається дотримуватися певних правил
Правила мовленнєвої поведінки:
1. Мовлення дорослих повинно бути чітким, плавним, емоційно виразним, помірним за темпом;
2. Не можна собі дозволяти говорити з дітьми їх лепетною мовою або навмисно спотворювати власну вимову;
3.Мовлення оточуючих дитину дорослих не повинно перевантажуватись словами, які важко вимовити;
4. Не потрібно оперувати незрозумілими словами і складними лексико-граматичними зворотами, фрази за конструкцією повинні бути простими;
5. При спілкуванні з дитиною слід ставити лише конкретні запитання, не квапити її з відповіддю;
6. Дитину не можна карати за помилки у мовленні.
З дитиною не рекомендується розмовляти дуже гучно. Якщо кричить або підвищує голос дитина, не треба намагатися перекричати її. Краще буде, коли навпаки дорослий почне говорити тихим голосом або пошепки. Для дитини це буде грою, а батьки збережуть собі нерви.
Повсякчас потрібно використовувати природний інтерес дитини до того, що їй говорять.
Прекрасний засіб розвитку мовлення – читання книг дитині. При цьому слід пам’ятати, що книги повинні добиратись відповідно вікові дитини і бути доступними її розумінню. Не рекомендується обмежувати роботу з книгою тільки пасивним слуханням того, що читають. Час від часу корисно зупинятися на обговоренні прочитаного.
Зразки мовлення дорослих відіграють особливо важливу роль в організації мовленнєво-рухових автоматизмів у дітей з раннім мовленнєвим розвитком. Мовлення дорослих повинно бути спокійним, неспішним, з чіткою вимовою слів і речень. Для таких дітей корисні ігри з ритмічними рухами, ритмічними промовлянням окремих слів і коротких фраз. Дуже важливо звернути увагу на процес становлення мовленнєвого дихання.
Проблема двомовності (білінгвізму або полілінгвізму) у сім’ї, де виховується дитина. Нервова система дітей у період розвитку мовлення відчуває значне напруження. Це напруження збільшується у випадку, коли формуються одночасно дві мовні системи. В такій ситуації можливе виникнення мовленнєвої патології. Це може бути, наприклад, заїкання. А в іншому випадку, затримка розвитку кожної з мовних систем, якими дитина оволодіває одночасно (невідповідний віку словниковий запас, затримка у формуванні граматичних структур, використання різних мов при побудові однієї фрази тощо).
Спеціалісти радять спочатку сформувати лексико-граматичну базу однієї мовної системи дитини. Це відбувається у нормі до 4 років. А потім оволодіння іншою мовною системою не призводить до відхилень у мовленнєвому розвитку і мовленнєвої патології.
Міжособистісні стосунки у сім’ї негативно впливають на нервово-психічне, емоційне самопочуття дитини, мовленнєвий розвиок.
1.Характерологічні особливості матері, а саме тривожність, інфантильність, імпульсивність, агресивність, емоційна холодність;
2.Неприйняття з боку батька (матері);
3. Неповна сім’я;
4.Конфліктність у відносинах в сім’ї, зміна в структурі сім’ї (смерть, хвороба близьких, розлучення тощо);
5.Виховання у двох домівках;
6.Раптова зміна життєвого стереотипу й типу виховання;
7.Неадекватний тип виховання (“кумир”, гіперопіка, гіпоопіка, невідповідність у виховних позиціях батьків).
З часом коло психотравмуючих ситуацій значно зростає за рахунок впливу зовнішнього середовища. Це конфліктні стосунки з однолітками і дорослими, непомірні покарання, залякування, відчуття ситуації переляку (несподівана поява страшної тварини, перегляд “страшного” фільму, “страшна казка”), народження другої дитини при відсутності готовності зайняти позицію старшої тощо.
Ставлення батьків до дефекту дитини природно відбивається на ставленні дитини до свого мовлення, тому що батьки є авторитетом.
Батьки — це найближче оточення дитини. Вони теж повинні брати участь у корекційній роботі. Адже виправити дефекти мовлення дітей можна лише спільними зусиллями логопеда, педагогів і батьків.
Отримати консультацію вчителя-логопеда ви можете кожного четверга з 15.00 до 17.00 години.
